Ми миємо руки перед споживанням їжі, уникаємо шкідливих бактерій і стараємось не переїдати. Це все харчова гігієна. При споживанні інформації так само існує гігієна. Мета інформаційної гігієни - це зниження або уникнення перенасичення інформацією та шкідливого впливу на наше психічне, фізичне і соціальне здоров’я. Медіаімунітет стає реальною частиною імунітету організму. Пандемія коронавірусу значно вплинула на інформаційний простір і супроводжувалась таким поняттям як інфодемія. Це швидке поширення неточної і/або брехливої інформації, або ж засилля незрозумілих наукових чи медичних термінів, які складно зрозуміти. Складовою інфодемії є фейки, маніпуляції і дезінформація.
З появою нових технологій і пристроїв, які дозволяють відстежити, як і звідки поширюється дезінформація, можна ствердити, що вона може спонукати людину до рішень, які роблять її більш вразливою до хвороб. Це явище називають «misinfodemics» — дезінфодемією. Це поширення конкретних хвороб чи станів здоров’я, яке спричинила дезінформація в мережі.
Після повномасштабного вторгнення рф в Україну, інформаційний фронт спалахнув безліччю відверто брехливих вкидів, націлених на підрив українського суспільства. Інформаційна війна - це важливий фронт, від якого залежить розгортання подій на полі бою безпосередньо. Сучасна людина знаходиться під постійним впливом інформації, кількість якої багаторазово перевищує здатність її засвоєння, а наповнення матеріалу ускладнене свідомими маніпуляціями. Фейки, гра на емоції, клікабельні оманливі заголовки, пропагандистські наративи - загрозу інформаційного бруду можна і необхідно вирізняти.
Далі представлено декілька порад щодо інформаційної гігієни:
Обираємо чистий продукт. При читанні новин необхідно орієнтуватись на перевірені медіа, де джерела верифіковані, а матеріали, контакти, зворотний зв'язок - відкриті. В українському медіапросторі достатньо якісних ЗМІ, де можна обрати необхідний напрям, редакційну політику.
Їсти, коли хочеться. Потрібно споживати інформацію в міру, не перенасичуватись. Навіть якщо це якісний, достовірний матеріал. Мозку необхідний відпочинок, адже наше життя і так постійно пов’язано з перебуванням у соц. мережах. Навіть пасивне переглядання стрічки може викликати неспокій та тривожність, негативно впливаючи на інші сфери життя.
Аналіз спожитого. Якщо інформація викликає різкі емоції, або за заголовком з гучною назвою подані недостовірні факти - піклуйтесь про те, щоб додатково верифікувати інформацію і, за потреби, звернутись до декількох джерел.
Радимо курс Інформаційна гігієна. Як розпізнати брехню в соцмережах, в інтернеті та на телебаченні від ініціативи "Як не стати овочем". На курсі можна дізнатись хто, як і навіщо створює інформаційні віруси; як маніпулюють на телебаченні, в онлайн-медіа, Facebook, YouTube, Google, Telegram, Viber, Вікіпедії; як споживати інформацію безпечно та навчати цього інших.
Автор: Ангеліна Завадецька
Comments