top of page
Пошук

“Думка архітектора” - серія інтерв’ю з переможцями архітектурного конкурсу «RESET 2022»

Відбувся Всеукраїнський закритий архітектурний конкурс «RESET 2022: Енергоефективні, зелені школи».


Об'єктом конкурсу стало проєктування нової будівлі закладу загальної освіти на 250 учнів (з можливістю використання, як опорного закладу освіти) ー школи I-III ступенів, розташованої за адресою: вул. Грушевського, 1, м. Новгород-Сіверський, Чернігівської області.


Його проведення стало можливим завдяки стійкості та незламності учасників конкурсу та наших партнерів.

Організатор конкурсу: Громадська спілка «Бізнес за партнерство» в рамках проєкту «Просування енергоефективності та імплементації Директиви ЄС про енергоефективність в Україні», що виконується Німецькою урядовою компанією GIZ GmbH за дорученням Уряду Німеччини та Швейцарії.

Проєкт реалізується за підтримки: Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України, Міністерство освіти і науки України.

При партнерстві: Національна Спілка Архітекторів України, Національна спілка журналістів України, Асоціація міст України, Конфедерація будівельників України.


🎤 У рамках оголошення результатів конкурсу ми підготували серію інтерв’ю з переможцями.



“Думка архітектора” ー Наталія Хілько, представниця творчого колективу, який отримав заохочувальну премію Всеукраїнського закритого архітектурного конкурсу «RESET 2022: Енергоефективні, зелені школи», головна архітекторка проєктів ТОВ "ГРАФІТ ПРО"; ексголовна архітекторка міста Чернівці з 2015 по 2021 рр. Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради; постійнодіючий член журі в щорічному Міжнародному Молодіжному фестивалі архітектури ARCHIVISION за підтримки виробника будівельних матеріалів компанії КНАУФ. ТОВ "ГРАФІТ ПРО" заснована 12.03.2021 року Хілько Олексієм Ігоровичем з основним кведом діяльності у сфері архітектури. Архітектурно-проєктне бюро надає послуги з архітектурного проєктування, супровід в системі ЄДЕССБ, візуалізацію об'єктів, урбанпроєкти, авторський нагляд.


1. Чи брали Ви участь в архітектурних конкурсах раніше?


一 Я організувала 19 конкурсів, як головний архітектор міста Чернівці. Після того, як звільнилась з посади ー почала брати участь. Нещодавно командою, ми стали переможцями на найкращий ескізний проєкт дитячого дошкільного закладу на території житлового мікрорайону "Поділля" у м. Вінниця.
Разом з архітектурно-проєктним бюро ми брали участь в архітектурному бліц-конкурсі на будівлю “Дитячого світу” у Києві, яка є пам’яткою українського модернізму. На жаль, ми не зайняли жодної премії. Прикро тому, що участь в конкурсі ー це вклад душі у проєкти. Мені імпонує тенденція на замовні конкурси, де кожен учасник матиме якусь винагороду. Участь у конкурсі ー це трудомісткий процес: офіс “випадає” на значний період з поточної роботи і прикладає багато зусиль, щоб проєкт був достойним. Пригадався ще такий конкурс. На кафедрі будівництва, архітектури та декоративно-прикладного мистецтва Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича разом зі студентами ми спробували свої сили на міжнародному архітектурному конкурсі, який проходив у Берліні близько 15-ти років тому. Завданням конкурсу була адаптація існуючого невеликого стадіону для маломобільних людей. Хоч ми і не здобули жодної премії, процес був дуже цікавим. Студенти поділились на дві команди і розробили різні пропозиції. Окрім чітких вимог до проєктних пропозицій, потрібно було описати макети і основні пропозиції шрифтом Брайля (рельєфно-крапковий шрифт для написання і читання людьми з порушенням зору). Для нас це був виклик: бігали по всьому місту і шукали людину, яка зможе перекласти.

2. Чому Ви вирішили взяти участь в архітектурному конкурсі «RESET 2022: енергоефективні зелені школи»?

一 Мені подобаються тут два слова: енергоефективні і зелені. Колись я брала участь у проєкті “Енергоефективність в будівлях бюджетної сфери” від Північної екологічної фінансової корпорації, метою якого було впровадження енергоефективних заходів в муніципальних будівлях міста Чернівці. Близько 20 шкіл пройшло по цій програмі, де відбулась реставрація систем опалення, утеплення стін і горищ, заміна вікон та дверей. Мене завжди цікавила тема якісної енергоефективності.

3. Чи доводилось Вам раніше проєктувати школу?

一 Коли була державна програма «Велике будівництво», ми мали за честь підготувати ескізні пропозиції по реконструкції декількох шкіл. На жаль, через війну програма призупинилась.
У Чернівецькій області є школа, розташована у горах. З умовами ー вбиральня на вулиці. Там дуже крутий рельєф, і ходив жарт: “Навіть якщо школі подарують шкільний автобус, треба ще двох коней, щоб автобус транспортувати до місця призначення”. Ми спроєктували реконструкцію та, на жаль, коштів на реалізацію не виділили. Нам би хотілося, щоб всім дітям було комфортно незалежно від місця проживання і відмітки над рівнем моря.

4. Якими стали ключові особливості проєктування школи у Новгород-Сіверському?

一 У конкурсі ми чітко дотримувалися принципів Концепції інтегрованого міського розвитку та враховували територію проєктування. Ми мали можливість спостерігати приклад у Вищій школі міста Любек, як навчальний заклад працює не через заборону, а через можливості. Своїм зовнішнім виглядом школа має спонукати до навчання, комунікацій. У школі ми запроєктували планувальну структуру будівлі, будівельні матеріали та логістичні зв’язки у відповідності до сучасних викликів сьогодення, Державних будівельних норм та намірів, які б кардинально уникали сталих пострадянських принципів будівництва навчальних закладів, де великі недоступні вхідні сходи, темні коридори та великі неенергоефективні однакові вікна у всіх кабінетах.

5. З якими труднощами Ви зіткнулись при проєктуванні?

一 Я думаю, що це не труднощі, а виклики. Чим складніша ділянка, нестандартніша ситуація, тим цікавіше працювати архітекторам. Навколо школи у Новгород-Сіверському є забудова у вигляді індивідуальних житлових будинків. А до території школи має бути декілька варіантів заїзду для транспорту, наприклад, для швидкої чи пожежної. Наразі заїзд один. Це варто врахувати громаді при реалізації. Ми відмовились від проєктування великого за державними стандартами стадіону з біговими доріжками. Через складний рельєф, таке рішення потребуватиме багато коштів на облаштування підпірних стінок та вирівнювання ґрунту. Натомість ми спроєктували відкрите міні-футбольне поле, волейбольну площадку та корт з необхідними атрибутами. Вхідну групу ми запроєктовали з максимальним пониженням відповідно рельєфних відміток для забезпечення інклюзивності та ліфт безпосередньо в школі. Колони та перегородки, запроєктовані на центральному вході в школу, ми пропонуємо виконати з цегли, яку «відберуть», очистять та оброблять при демонтажі стін зруйнованої школи, яка постраждала від російського обстрілу. Даний метод інтеграції фрагментів став би меморіальним комплексом, який увічнить трагічні події російської агресії проти українських Новгород-Сіверських школярів. Безпосередньо перед центральним входом передбачалися стаціонарні площини для розміщення історичної довідки зруйнованої школи та фотофіксації. Верхні прорізи в перекритті заплановані не тільки, як ефект додаткового освітлення центрального входу, але й як алегоричний образ «світла з неба» на меморіальну стіну пам’яті.
Внутрішній двір (атріум) заплановано, як локацію для проведення публічних заходів з можливістю застосування мультимедійних засобів. В атріумі передбачено декоративну стіну з зонами відпочинку для забезпечення естетичного урбаністичного простору. Також передбачено стаціонарні вертикальні конструкції з армованого скла для можливості увічнення Героїв, які навчалися в даній школі та запроєктовано стаціонарний флагшток. Приміщення для укриття запроєктовано в цокольному поверсі, але за рахунок значного перепаду існуючого рельєфу фактично занурено в землю і обов’язково потребуватиме системи вентиляції та рекуперації. Неординарне рішення прийнято щодо навчально-дослідної зони з аграрним напрямком. Ми пропонували будівництво окремого корпусу з різними майстернями, які, при необхідності, мали б профорієнтаційний напрямок. На території передбачено будівництво вертикального саду, де учні змогли б досліджувати та проводити ботанічні експерименти.

6. Яким Ви бачите архітектурне майбутнє України?

一 У першу чергу, світлим, мирним і незалежним. Я хочу, щоб у нас було здорове, професійне середовище. Якщо архітектор висловлює свою думку, а вона відмінна від думок інших ー це колега з іншою думкою, а не ворог. Я б переглянула процес сертифікації архітекторів. Мені подобається, як працюють іноземні архітектори: не ставлять заборони і не кажуть, що не можна, а думають як зробити. Я би дуже хотіла, щоб в Україні ми переглянули це відношення ー іти до створення об’єктів не через заборону, а через правильну позицію і націлення на результат.
Треба говорити про державні норми, що застаріли. Вже починали працювати разом з міністерствами та іноземними партнерами над “Білою книгою”, у якій прописали рекомендації створення Будівельного Кодексу. І ні, ми все рівно зараз чубимось між собою.
Від архітекторів має йти стратегія відбудови України. Згадаймо початок повномасштабного вторгнення: на гарному асфальті танки заїхали далеко. Мають бути об‘їзні шляхи. У нас всі дороги йдуть посередині населеного пункту ー це неправильно. Дорога в населеному пункті повинна бути не для великого транспорту, а для жителів. Області, де більш спокійно, зараз можуть займатись комплексними стратегічними рішеннями, потрібними для усієї України

7. Чому архітектурні конкурси є важливими?

一 Дуже важливо, щоб в архітекторів була можливість реалізовувати свої вміння і знання. Хоч наше архітектурне бюро не виграло, хочеться, щоб проєкт переможниці був реалізований.
Конкурси дають розуміння, як найефективніше реалізувати проєкт. Вони викликають інтерес та живлять обговорення у громадськості, дають загальне бачення по реалізації, можливість не помилитись і ефективно використовувати кошти. Вони допомагають працювати та творити в Україні.


Інтерв’ю підготувала Ангеліна Завадецька.






Comments


bottom of page